Выборы как форма непосредственной демократии — страница 3

суспільної влади, в тому числі державної, народові, вільне здійснення народом цієї влади відповід­но до його суверенної волі в інтересах як всього суспіль­ства, так і кожної людини й громадянина. Визнання на­роду верховним носієм державної влади є вираженням народного суверенітету. Це означає, що народ, не поді­ляючи ні з ким своєї клади, здійснює її самостійно і не­залежно, виключно у своїх інтересах. Право народу на

встановлення і здійснення влади є його природним пра­вом, а відтак народний суверенітет — невідчужуваний і недоторканний. Іншими словами, як проголошено у ст. 5 Конституції України, ніхто не може узурпувати державну владу. Право визначати і змінювати консти­туційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами чи посадо­вими особами [2]. Залежно від форми волевиявлення народу

розрізня­ють інститути представницької і безпосередньої демо­кратії. Проголошуючи народ носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні (ст. 5 Конституції), Консти­туція України надала безпосередньому волевиявленню пріоритетного значення, що стало об'єктивним відобра­женням суспільно-політичної практики незалежної Ук­раїни. Таким чином, влада народу може розглядатися як провідна правова категорія, ключове поняття

сучасного конституціоналізму. В юридичному сенсі це передовсім виявляється в тому, що установча влада українського народу є первинною щодо всіх гілок державної влади, які похідні від народного суверенітету [3]. Вищими форма­ми безпосереднього здійснення народом влади визначе­но вибори і референдуми, на основі яких забезпечується формування інтересів у суспільстві, узгодження й коор­динування цих інтересів, прояв волі

народу як через формування представницьких органів держави та органів самоврядування і прийняття ними відповідних рішень, насамперед у формі законів, так і через прийняття рішень безпосередньо громадянами. Закономірно, що третій розділ чинної Конституції України “Вибори. Референдум”, присвячений безпосередньому на­родовладдю, зокрема, його пріоритетним формам — ви­борам і референдумам, є наступним після розділів

пер­шого і другого Конституції України, де визначаються загальні засади конституційного ладу України і правовий статус особи, права, свободи та обов'язки людини й громадянина. У наступних IV, V, VI, XXI розділах Конституції Ук­раїни визначаються повноваження органів державної влади і місцевого самоврядування щодо призначення виборів та референдумів в Україні, ініціювання рефе­рендуму, здійснення суб'єктивного пасивного