Впровадження безсатураторного методу отримання сульфату амонію — страница 2

  • Просмотров 8905
  • Скачиваний 64
  • Размер файла 524
    Кб

першого ступеня 5.3.1 Матеріальний розрахунок 5.3.2 Тепловий баланс збірника першого ступеня 5.4 Матеріальний та тепловий баланси абсорберу другого ступеня 5.5 Матеріальний та тепловий баланси збірника другого ступеня 5.5.1 Матеріальний розрахунок 5.5.2 Тепловий баланс збірника другого ступеня 5.6 Розрахунок випарника 5.6.1 Матеріальний розрахунок 5.6.2 Тепловий розрахунок випарника 6.Технологічні розрахунки 6.1 Визначення розмірів

абсорберів першого та другого ступенів 6.2 Визначення поверхні теплопередачі випарника 7. Механічні розрахунки 7.1 Товщина обичайки 7.2 Днище 7.3 Штуцери 7.4 Розрахунок опори Список літератури Вступ Аміак утворюється в процесі коксування з азоту і водню кам'яного вугілля. Велика частка азоту вугілля (до 60%) залишається в коксі у вигляді термічно стійких азотистих поєднань, а остання частка видаляється з вугілля разом з леткими

продуктами коксування - газом, смолою і надсмольною водою. Утворення аміаку при коксуванні вугілля починається при температурі біля 600°С, а максимальний вихід його досягається при температурах 800-900°С. По даним [1] вихід аміаку від сухої шихти для донецького вугілля варіюється в межах 0,25-0,30%, а для кузнецьких може досягати 0,45 %. Вміст аміаку в газі для різного вугілля [1] може варіюватися в межах 5,5 - 12,5 г/м3 (0 °С). Вилучення аміаку з

коксового газу - обов'язкова технологічна операція при підготовці газу до його подальшого використання. Норми допустимого вмісту аміаку в газі: не більше 0,03 г/м3[2], тобто повнота витягання аміаку з газу повинна складати 99,7 – 99,8 % мас. Такі серйозні вимоги визначаються чисто технологічними причинами [3]: - необхідність видалення компонента, який призводить до корозії газопроводів та обладнання; - для попередження виникнення

відкладань в газопровідних комунікаціях і регулючих пристроях коксових батарей; - для нормальної експлуатації бензольно-скруберних відділень і цехів сіркоочистки; - аміак з ціаністим воднем, що знаходиться в газі, різко посилює корозію устаткування, утворюючи добре розчинне комплексне з'єднання – гексацианферрат – (NH4)4[FeCN6]; - аміак, що залишається в газі, при спалюванні перетворюється переважно на токсичні і

корозійно-небезпечні оксиди азоту; - аміак стабілізує емульсії води і олії при уловлюванні бензольних вуглеводнів. У результаті уловлювання аміаку сірчаною кислотою утворюється сульфат амонію. Сульфат амонію виробляється на коксохімічних заводах у великих кількостях. На 1 т сухої шихти виробництво сульфату амонію (сухого) складає 11,0-11,5 кг. Сульфат амонію являється дуже ефективним азотним добривом. Особливістю цього вигляду