Управління формуванням капіталу виноробних підприємств — страница 15

  • Просмотров 414
  • Скачиваний 7
  • Размер файла 64
    Кб

фінансування посадки нових виноградників; переглянути ставки акцизів і вартості ліцензій; скасувати акцизний збір на марочні, сухі, ігристі столові вина; податок на додану вартість нараховувати лише на готову винопродукцію; необхідне державне фінансування розвитку сировинної бази виноробства; розробка спеціальних державних програм по збереженню кращих сортів винограду; для обслуговування підприємств АПК створити

спеціалізовану фінансову установу; гарантувати відшкодування страховими компаніями не менше 50% втрат аграрних підприємств; створити структури ціленаправленої боротьби з фальсифікацією та контрабандою вин і коньяків; за фальсифікацію вино-коньячної продукції притягувати до відповідальності. За своїм технічним рівнем виноробство України відстає від Європейського приблизно на 40 років. На нашу думку, одним із шляхів виходу

із глухого кута є активна участь нашої держави у роботі Міжнародної організації Виноградарства та Виноробства. Статус України у якості спостерігача в цій організації суттєво обмежує дії фахівців як у розробці заходів Організації так і у прийнятті рішень, які були б корисними для нашої країни. Це також дозволить не тільки виноградарям широко залучати до співробітництва відомих закордонних спеціалістів, а й впроваджувати

новітні технології вирощування винограду і виробництва вина. ВИСНОВКИ Важливість виноробства як стратегічної галузі АПК України передбачає вкладення у її розвиток значних розмірів капіталу, що вимагає принципово нових підходів в управлінні підприємствами даної галузі. Наукове ж обґрунтування оптимальних розмірів капіталу на сучасному етапі пов'язане з необхідністю визначення стратегічних напрямів щодо його формування,

розробки оптимального співвідношення певних видів капіталу, формуванням пріоритетних напрямів його вкладення для розвитку виноробства України. Дослідження даних питань дозволяє сформувати висновки теоретичного, науково-методичного, практичного характеру і внести наступні пропозиції та рекомендації: 1. Сучасне управління формуванням капіталу ґрунтується на основі узагальнення наукових концепцій, що визначають його

сутність як об’єкту економічного управління; накопичену цінність; інвестиційний та інноваційний ресурс; джерело доходу; об’єкту надання переваги у часі; об’єкту купівлі-продажу; носія фактору ризику та ліквідності; фактору виробництва та конкурентоспроможності. 2. Процес оптимізації структури капіталу має базуватися на основі встановлення такого співвідношення параметрів його обсягів та структурних елементів, який