Творчество Ивана Мазепы — страница 8

  • Просмотров 1978
  • Скачиваний 205
  • Размер файла 28
    Кб

мешканців). За часів Мазепи (1708 р.) Києво-Могилянська академія налічувала 2000 студентів, та вже в 1709 році їх стає 161, а майже через століття ця кількість збільшується, але всього до 800—1000 чоловік. Сьогодні відроджена академія має понад 2000 студентів. В часи Мазепи серед слухачів університетів Сорбонни і Праги було багато українців. Взагалі, майже вся козацька старшина в Україні мала вищу освіту. Мазепа і сам був людиною високої

освіти і товариської культури. Загальну тодішню освіту отримав він у Києво-Могилянській Академії, був пажем на польському королівському дворі, відвідував Францію, а в Парижі з нагоди підписання Піренейського миру (1659) був прийнятий у Люврі, про що сам засвідчив у своїй розмові з Балюзом, який у вище згаданому листі писав: "... Я розмовляв із господарем України польською та латинською мовами, бо він запевняв мене, що не володіє

добре французькою мовою, хоч у молодих літах відвідав Париж та південну Францію." “Мазепа, — підчеркує Борщак — міг говорити з кожним мовою свойого розмовника, тобто мав той талант, що його Френціс Бекон уважав ще в 16 віці за першу прикмету великої людини… Всі його співбесідники, чи то гонорові польські маґнати, напівдикі московські бояри, буйні запорожці, статечні турки, елєґантні французи й пуритани шведи — всі вони, —

твердить Борщак, — стрічаючись з українським гетьманом, складали перед ним свою зброю”. Без сумніву, що Мазепа був державним мужем європейського маштабу, його можна назвати українським Бісмарком, хоч би тому, що обидва ці визначні державники поставили собі виразну ціль політики — об’єднання своїх батьківщин. У 1708 році Мазепою був написаний “Маніфест до українського війська і народа”. У ньому гетьман пояснював причини того,

чому він відмовився від політики Петра І та вирішив об’днатися із Швецією. У цьому зверненню до людей Мазепа виявив себе щирим та турботливим сином України, для якого дуже важливо не стільки мати народну підтримку, скільки здобути розуміння народу. Мазепа керувався тим, що все, що він вдіяв, зроблено з мето покращити становище України та українців. Мазепа йдучи за "здоровим розумом" вів реальну політику, тобто старався

осягнути невтральність Москви у своїх плaнах в Україні і назовні був лояльний, може навіть занадто лояльний, що мусять признати навіть деякі російські історики. Коли, збагнувши, що цар хоче зліквідувати Гетьмащину, Мазепа зважив усі "за і проти" й вирішив пов’язатися з могутньою тоді Швецією, ворогом як Варшави так і Москви, щоб забезпечити кращу майбутність для українського народу. Одне можна б закинути Мазепі — він