Творчество Ивана Мазепы — страница 5

  • Просмотров 1983
  • Скачиваний 205
  • Размер файла 28
    Кб

Кочубея, яка була хрещеницею Мазепи. Тому ці листи і збереглися в московських архівах. Ось один з них: «Моя сердечна кохана Мотронько! Поклін мій віддаю, Ваша Милість, моє серденько, а при поклоні посилаю Вашій Милості гостинця — книжечку і обручик діямантовий... За тим цілую уста коралевії, ручки біленькії і всі члонки тільця біленького, моя любенько кохана!» Відповідь 16-річної Мотрі, в гетьмана, ми можемо тільки передбачити, що і

робить поет. Ось закінчення одного із її листів: Я не втоплюся у журбі. На кращі буду ждати переміни. Дай, Боже, сили! Любий, а тобі — Любить мене, як любиш Україну! Як розправився Мазепа з батьком своєї коханої Мотрі добре відомо з поеми Пушкіна «Полтава». Щоправда, не все в геніального поета відповідає дійсності. Відомо, що до написання «Полтави» Пушкіна спонукали рядки поеми Кіндрата Рилєєва «Войнаровський» про «жену страдальца

Кочубея и обольщенную их дочь». Андрій Войнаровський, син сестри Мазепи, був улюбленцем бездітного гетьмана і розділив з ним долю поразки під Полтавою. Войнаровський до 1716 року знаходив притулок у Західній Європі, а потім був схоплений у Гамбурзі за вимогою російського резидента і засланий до Сибіру. У поемі поета-декабриста образ українського гетьмана постає як взірець борця за свободу своєї батьківщини: Уж близок час, близка

борьба, Борьба свободы с самовластьем! І устами Войнаровського поет каже про себе і про своїх однодумців по боротьбі: Так мы, свои разрушив цепи, На глас свободы и вождей, Ниспровергая все препоны, Помчались защищать законы Среди отеческих степей. Незважаючи на невдачу, Мазепа в поемі проголошує: Спокоен я в душе своей; И Петр, и я — мы оба правы: Как он, и я живу для славы, Для пользы Родины моей. Отже, К. Рилєєв не тільки не зневажає

Мазепу, а й ставить його поряд з Петром. Зовсім інша точка зору на Мазепу у Пушкіна. В цій темі двох російських поетів єднає тільки те, що ні Рилєєв, ні Пушкін не назвали свою поему іменем головного героя. Така назва була б обов’язково заблокована царською цензурою. Але два поети, живучи в один і той же час, по-різному сприйняли вчинки гетьмана України. Для одного з них Мазепа був майже однодумцем, для іншого — зрадником, ворогом і

злочинцем. В передмові до першого видання «Полтави» Пушкін, недвозначно натякаючи на Рилєєва, пише про образ Мазепи: «Некоторые писатели хотели сделать из него героя свободы, нового Богдана Хмельницкого». Автор «Полтави» пише про гетьмана досить зневажливо. Майже десять разів він називає Мазепу «злодей» і «враг», або навіть «мощный злодей» і «мощный враг». Але характерно, що у перекладах поеми українською мовою А.Малишку і М.