Творчество Ивана Мазепы — страница 4

  • Просмотров 2807
  • Скачиваний 206
  • Размер файла 28
    Кб

повінчатись з Мотрею. Але батьки дівчини навіть чути про це не хотіли. Мати безпідставно звинуватила гетьмана в тому, що він “причарував” та збезчестив їх доньку. Вийшов грандіозний скандал. Саму ж Мотрю вдома жорстоко карали. У 1708 році батько Мотрі, через наполягання дружини, доніс Петру І про союзну угоду гетьмана з шведським королем Карлом ХІІ. Це був не перший донос на гетьмана і Петро І, що цінував розум та освіченість

Мазепи, наказав відрубати голову донощикам: генеральному судді Кочубею та його спільнику, полтавському полковнику Іскрі. Наказ швидко виконали на очах у козаків, а тіла покараних поховали у Києво-Печерській лаврі. Як склалася подальша доля обраниці гетьмана? Відповідно до народної версії, Мотря втопилась в батуринському ставку. Відповідно до версії деяких істориків, у 1707 році вона вийшла заміж за 35-37-річного удівця, полкового

суддю Семена Чуйкевича, проте була не щаслива в шлюбі та ... закінчила своє життя ігуменею Ніжинського жіночого монастиря. А гетьман доки жив, сумував за Мотрею та... писав вірші. Багато його віршів стали народними піснями: “Ой горе, горе тій чайці-небозі, що вивела чаєнята при битій дорозі...” Ой горе тій чайці, горе тій небозі, Що вивела чаєняток при битій дорозі. Ішли чумаченьки, воли попасали, І чаєчку зігнали, чаєнят забрали. А

чаєчка в'ється, об дорогу б'ється, К сирій землі припадає, чумака благає: -Ой ти чумаченьку, ти ще молоденький! Верни моїх чаєняток - вони ще маленькі! - Ой не верну, чайко, не верну ніколи, Бо забереш чаєняток, полетиш у поле. - Не буду летіти, то буду сидіти, Буду воли завертати й діток доглядати! - Ой, полети, чайко, на зелену пашу, Бо вже твоїх чаєняток покидали в кашу! - Бодай ви, чумаки, у Крим не сходили, Як ви мої чаєнята у каші зварили.

Бодай вам, чумаки, воли поздихали, Як через вас чаєнята навіки пропали! Як бачимо, у народній обробці цей вірш зазнав деяких змін, але це як раз наголошує на тому, що це справжня Народна пісня. Напевно, найголовніший показник вічності вірша, це коли він перетворюється в загальнолюдську, народну пісню. На сьогодні завершує поетичну мазепіану харківський поет Іван Перепеляк. У 1994 році в Харкові видана його поема «Остання любов

гетьмана», в якій, нарешті, розкрита правда про взаємну любов Мазепи і Мотрі Кочубеївни. Як свідчать листи Мазепи — це була взаємна любов двох душ високих помислів. Не зважаючи на велику різницю у віці, Мотря і Мазепа були однодумцями. Мотря, будучи освіченою, з широким світоглядом, як і Мазепа, мріяла про вільну Україну. Разом зі своїм доносом на Мазепу Кочубей, як доказ аморальності гетьмана, переслав цареві його листи до доньки