Троп сварки у повісті І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я"

  • Просмотров 73
  • Скачиваний 7
  • Размер файла 24
    Кб

Троп сварки у повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» Мотозюк Тетяна нечуй левицький подружня сварка м. Горлівка Процес переосмислення творчості митців, що попередньо зазнав викривлених, заідеологізованих інтерпретацій, з точки зору оновленої методики, методології та предмету досліджень сучасної української літературознавчої науки найменше торкнувся знакових постатей, тобто письменників-класиків, зокрема, творців

реалістичної літератури. Творчість самобутнього художника слова І.Нечуя-Левицького не одноразово привертала до себе увагу як сучасників (І.Франко, Панас Мирний, М. Драгоманов, Б. Грінченко), так і відомих літературознавців (М. Возняк, Є.Кирилюк, Н.Крутікова, Р.Г.Іванченко, Н.І.Зінченко, І.Приходько, Ю.Мережко, Р.Міщук, В.Зарва, О.Федорук, М.Конончук, А.Колесник та ін.), і вважається добре дослідженою. Але на сьогодні виразно

сформувалася тенденція до нового прочитання класики з погляду новітніх підходів у літературознавстві. Однією з найцікавіших та найменш досліджених на цей час тем є вивчення характерів персонажів творів з погляду національної своєрідності, а значну увагу привертає дослідження засобів їх творення. Особливий інтерес серед спадщини класика становить так звана "енциклопедія з українознавства" – повість "Кайдашева

сім'я". Адже, на думку І.Нечуя-Левицького, об'єктом літератури мусить бути передусім народ, селянство у всій його національній та місцевій різнобарвності "од Кавказу й Волги до самого лиману Дунаю, до Карпат і за Карпати" [2, с.47]. За таке реалістичне багатогранне змалювання, за багатство суспільних типів, їхню епічну повноту та яскравість, за рельєфність побутових і пейзажних малюнків І.Франко назвав письменника "великим

артистом зору", "творцем живих типів", "колосальним всеобіймаючим оком України" [3, с. 372, 374]. В основному проведені Н. Крутіковою, М.Х. Коцюбинською, О.В.Долгушевою, І.Приходько, Р.Г.Іванченко, Н.І.Зінченко дослідження були спрямовані на вивчення використання засобів комічного при творенні національних типів. У нашій статті, спираючись на дослідження О.В.Долгушева та теорію тропу М.Блека, ми прагнемо акцентувати увагу ще