Симон Петлюра — страница 4

  • Просмотров 648
  • Скачиваний 5
  • Размер файла 38
    Кб

української армії. В ній зазначалося, що головним завданням повинно стати виділення в особливі частини всіх солдат українців. На з'їзді заснований Український генеральний військовий комітет (18 членів). До його бюро обрано 4 особи. Під впливом керівників Центральної Ради М.С. Грушевського та В. К. Винниченка головою комітету став С.В.Петлюра. Тимчасовий уряд, що змушений був погодитись на часткову українізацію деяких військових

частин (до трьох корпусів), однак, не поспішав виконувати вимоги Всеук­раїнського військового з'їзду. Внаслідок цього військові частини, особовий склад яких одержав резолюцію з'їзду, почали самочинно переформовуватись. Це внесло плутанину у пересування військ. Український генеральний військовий комітет нічою суттєвого не робив, щоб змінити ситуацію. Річ у тім, що він і не міг багато зробити. Російська демократія продовжувала

дивитися на Україну, як на частину Росії, їй і на думку на спадало дати хоч яку небудь автономію Україні (а ідея про українізацію війська здавалася навіть дикою). Деякі українські політики теж далі ідеї автономії України в межах великої Росїї не йшли. За такої концепції не потрібна була й окрема армія. До того ж у самому комітеті не було єдиної думки щодо самостійності України. Тоді за пропозицією Центральної Ради комітет вирішив

скликати II Всеукраїнський військовий з'їзд. Незважаючи на заборону Тимчасового уряду та провокації з боку російської військової влади, у червні 1917 року він розпочав свою роботу у Києві. На першому засіданні С.В.Петлюра виступив із звітом про діяльність комітету. 15 червня на закритому засіданні Центральної Ради прийнято постанову про організацію Генерального Секретаріату (ГС), як виконавчого органу влади. До його складу

ввійшов і С.В.Петлюра, який виконував обов’язки генерального секретаря військових справ. У цього першого уряду України не було ні армії, ні фінансових, ні матеріальних засобів. Російський уряд нічого не давав і не дозволяв. Центральна Рада була лише морально сильним і авторитетним органом. В особливо важке станови ще потрапив генеральний секретар військових справ. У надзвичайно несприятливих умовах, обстоюючи думку, що армія є

носієм ідеї української державності, С. В. Петлюра докладав усіх зусиль, щоб відновити традиції українського війська. Досягти ж цієї мети, на його думку, можливо було тільки створивши національну армію. Тому Петлюра прискорює українізацію військових частин. На початок листопада 1917 були українізовані 6-й, 10-й, 17-й, 21-й й частково З-й Сибірський та 11-й армійські корпуси. Перемога збройного повстання більшовиків у Петрограді створила