Симон Петлюра — страница 3

  • Просмотров 647
  • Скачиваний 5
  • Размер файла 38
    Кб

Саліковським стає редактором журналу “Украинская жизнь” (орган Українського товариства), що друкувався російською мовою. Московський період життя С.В.Петлюри важливий насамперед тому, що там остаточно сформувався його національно-політичний світогляд. Він створив свою концепцію становища України, як політичної одиниці не тільки в межах багатонаціональної Російської імперії, а й у площині міжнародних загальноєвропейських

взаємовідносин. На початку першої світової війни з’явився маніфест-декларація; цей документ Петлюра опублікував на сторінках “Украинской жизни”. В ньому він обстоював тезу про лояльність українського народу до російського уряду напередодні світової війни. Необхідність цієї декларації аргументував тим, що в цей історичний момент, коли відбувається “примирення” російського громадянства з урядом, мовчання українців може

“служити скріпленням того погляду, ніби вони або не існують, або що для них не може бути місця в межах російської держави”. Початок першої світової війни застав С.В.Петлюру на роботі в “Союзі земств”, де з 1916 по березень 1917 року він працював в організації на допомогу фронту, а потім заступником її уповноваженого на Західному фронті. У лютому 1917 року в Росії вибухнула буржуазне демократична революція. 3 фантастичною швидкістю

Російська імперія скотилася у безодню хаосу. Тимчасовий уряд що нездатний був керувати Росією, негативно ставився до незалежності України, навіть до найменших спроб добитися її автономії. 1.2 Створення українських збройних сил. С.В.Петлюра переїжджає до Києва. Це був період, коли змінюються точки прикладання його внутрішньої сили. Ідея незалежної України стає стрижневою в його революційній діяльності. Тоді в російській армії

на фронтах першої світової війни воювало багато українців, розпоро­шених по різних полках. С.В.Петлюра, який виконував обов'язки голови Українського військового комітету Західного фронту, усвідомлював необхідність створення української національної армії. Він розумів, що вона потрібна зараз не тільки як чисто військова сила, а й як моральна. У травні 1917 року в Києві був скликаний І Український військовий з'їзд. Як делегат від

фронту Петлюра обраний до його президії. У питанні про українізацію армії зайняв помірковану позицію, він піддав критиці як противників цього, так і палких прихильників, які закликали негайно створити українську армію. На його думку, треба було пройти певний шлях і першим кроком мала стати українізація військових частин. Тому на одному із закритих засідань з'їзду було прийнято запропоновану Петлюрою резолюцію про організацію