Розширення Європейського Союзу: нові можливості та перспективи для України — страница 9

  • Просмотров 362
  • Скачиваний 4
  • Размер файла 30
    Кб

український експорт до зазначених країн у короткотерміновій перспективі збільшиться на 14,8 млн. дол. СТТТА. Втрата традиційних ринків збуту, передусім металургійної та хімічної продукції, у нових державах-членах внаслідок поширення на них антидемпінгових заходів ЄС щодо України оцінюється на рівні 36,5-50 млн. дол. США. Крім того, досі не врегульоване з ЄС питання умов торгівлі деякими сталеливарними виробами. Зволікання з

укладанням відповідної угоди може призвести до втрати частки ринку сталеливарних виробів у нових членах ЄС загальною вартістю від 173 до 260 млн. дол. СІП А. Можлива втрата ринків сільськогосподарської продукції у нових державах-членах ЄС в результаті запровадження ними європейських стандартів та норм технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного контролю оцінюється на рівні 60 млн. дол. СІП А. У підсумку загальний

негативний ефект для України від скасування угод про вільну торгівлю, поширення на український експорт до нових країн-членів антидемпінгових заходів та кількісних обмежень, а також від можливої втрати ринків сільськогосподарської продукції оцінюється на рівні 300-400 млн. дол. США, а з урахуванням позитивних перспектив орієнтовні щорічні втрати України від приєднання десяти нових держав-членів ЄС до єдиної тарифної політики та

політики торговельного захисту ЄС в найближчі два роки можуть скласти від 250 до 350 млн. дол. СІП А. Позиції українських виробників продукції з високим рівнем доданої вартості у коротко- і середньостроковій перспективі істотно не зміняться внаслідок незначних обсягів такого експорту до нових держав-членів ЄС. У довгостроковій перспективі вони залежатимуть від того, чи зможе Україна досягти європейських технічних стандартів та

європейського рівня якості. Позиції української продукції агропромислового сектору на розширеному ринку ЄС залежатимуть від двох чинників: по-перше, від того, наскільки ці товари відповідатимуть стандартам Євросоюзу, по-друге - від змін, яких зазнає спільна сільськогосподарська політика ЄС. У цьому контексті Україна повинна чітко визначити пріоритетні напрями наближення до європейських стандартів та технічних вимог, що

застосовуються як у промисловості, так і в сільському господарстві. Адже гармонізації потребують понад 8000 норм і стандартів, а гармонізовано тільки близько 1500. Загалом абсолютна більшість проблем для українських експортерів у зв'язку із розширенням ЄС є наслідком відставання України від його нових членів за глибиною ринкове спрямованих соціально-економічних перетворень, економічної та технологічної модернізації, що