Розробка, дослідження системи керування на основі нейронної мережі — страница 13

  • Просмотров 1581
  • Скачиваний 10
  • Размер файла 1458
    Кб

синусоїдальним розподілом магнітного потоку уздовж окружності статора і ротора, при роздільному обліку насичення по головному шляху магнітного потоку та по шляхам розсіювання, без урахування ефекту витіснення струму в обмотках ротора та втрат сталі [25]. Об’єкт дослідження в загальному вигляді може бути представлений системою диференційних рівнянь, що описують електромагнітні процеси ТАД як у прямокутній системі координат

α, β, так і в природній (в осях a,b,0) [26]. Математична модель електроприводу у нерухомій прямокутній системі координат у осях α і β описується системою диференціальних рівнянь (2.1), що приведені нижче [26, 27]. (2.1) де , , , , , - відповідно проекції на вісі координат α і β потокозчеплення, напруги та струму обмоток статора; , , , - відповідно проекції на вісі координат α і β потокозчеплення та струми обмоток ротора; , , , , , ,; , , , , , - постійні

коефіцієнти для даного типу ТАД. Струми , , , визначаються через потокозчеплення , , , наступним чином: ; ; ; . Момент опору навантаження Мс у залежності від частоти може бути представлений у вигляді лінійної залежності, що визначається виразом: (2.2) або нелінійної залежності: , (2.3) де a0, b0, b1 – постійні величини. Використання рівнянь у нерухомій системі координат та врахування несинусоїдальної форми напруги живлення ТАД призводить до

надмірної громіздкості рівнянь та складності математичної моделі, однак дозволяє проводити дослідження з урахуванням миттєвих значень змінних станів, що в ряді випадків є необхідним при дослідженні явищ, що притікають в системах електропривода. Тому для якісних досліджень на ПЕОМ доцільно використовувати метод огинаючої, запропонований О.О.Булгаковим [27, 28]. При цьому для запису рівнянь використовується система

ортогональних осей X, Y, що обертаються синхронно зі швидкістю результуючого вектора напруги (струму) статора. Цей метод годиться для обмеженої області частот, коли пульсаціями швидкості двигуна, які зумовлені несинусоїдальністю напруги, можна знехтувати. Рівняння асинхронного двигуна в синхронній системі координат X, Y мають вигляд [27, 26]: (2.4) де - кутова частота напруги статора двигуна при p = 1; , , , , , - відповідно проекції на осі X1

та Y1, X2 та Y2 потокозчеплень статора і ротора та напруги живлення; всі інші змінні були описані вище. Напруги по осям X, Y (функції впливу) визначаються наступними рівняннями для випадку синусоїдальних напруг на статорі двигуна: = UM cos [(0 – K)t + K], = UM sin [(0 – K)t + K], де UМ - амплітуда першої гармоніки фазної напруги на статорі двигуна; - кутова швидкість обертання осей координат; - довільна початкова фаза напруги обмотки А статора. У