Прогнозування можливих надзвичайних ситуацій на виробництві — страница 4

  • Просмотров 332
  • Скачиваний 10
  • Размер файла 55
    Кб

згоряння; nc, nн, no, nx - число атомів С, Н, О і галогенів у молекулі пального; Кн - коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння; допускається приймати Кн рівним 3. Таблиця 2.1 - Коефіцієнт участі пального у вибуху (z) для різних видів пальних речовин Вид пальної речовини Значення Горючі гази 0,5 Легкозаймисті і горючі рідини, нагріті до температури спалаху і вище Легкозаймисті і горючі рідини,

нагріті нижче температури спалаху, при наявності можливості утворення аерозолю Легкозаймисті і горючі рідини, нагріті нижче температури спалаху, при відсутності можливості утворення аерозолю 0,3 0,3 0 Надлишковий тиск вибуху для хімічних речовин, крім згаданих вище, а також для сумішей , (2.1) де Нг - теплота згоряння, Дж/кг; у - густина повітря до вибуху при початковій температурі, кг/м3; Ср - питома теплоємкість повітря, Дж/(кг  К);

допускається приймати рівною 1,01  103 Дж/(кг  К); То - початкова температура повітря, К. Надлишковий тиск вибуху для горючого пилу визначають за формулою (2.1); при відсутності даних z приймається рівною 0,5. Розрахунок надлишкового тиску вибуху для речовин і матеріалів, здатних вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем чи повітрям проводять за формулою (2.1), приймаючи z = 1. Приклад розрахунку надлишкового тиску вибуху. Вихідні

дані: пара діетилового ефіру, m =10кг; г = 0,064кг/м3; Vв = 6400м3. Рішення. Розрахунок надлишкового тиску проводиться за формулою: Стехіометричну концентрацію % об., обчислюємо за формулою . Коефіцієнт  для діетилового ефіру дорівнює . Отже, . Таким чином, Вибух може викликати руйнування й ушкодження будинків, споруджень, технологічних установок, ємкостей і трубопроводів на підприємствах з вибухо- та пожежонебезпечної технологією може

привести до витікання газоподібних чи зріджених вуглеводних продуктів. При перемішуванні вуглеводних продуктів з повітрям утворюються вибухо- чи пожежонебезпечні суміші. При вибуху газоповітряної суміші утворюється осередок вибуху з ударною хвилею, що викликає руйнування будинків, споруджень і обладнання. В осередку вибуху газоповітряної суміші прийнято виділяти три кругові зони (рис. 2): І - зона детонаційної хвилі; ІІ –

зона дії продуктів вибуху; ІІІ – зона повітряної ударної хвилі. Зона детонаційної хвилі (зона І) знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони r, м, приблизно може бути визначений за формулою де Q — маса зрідженого вуглеводного газу, т. У межах зони І діє надлишковий тиск, що може прийматися постійним, . Рис.2. Зони осередку вибуху газоповітряної суміші: І - зона детонаційної хвилі; ІІ - зона дії продуктів вибуху; ІІІ - зона