Проблема розширення Європейського Союзу на сучасному етапі розвитку міжнародних відносин — страница 4

  • Просмотров 760
  • Скачиваний 8
  • Размер файла 68
    Кб

Євратом, Європол, Європейське космічне агентство й ін. Ідея створення союзу європейських країн у тій формі, у якій нині існує ЄС, виникла після найтяжких років Другої світової війни. Європа лежала в руїнах і була розділена на два ворогуючі табори, але в ідею єдності європейських народів тоді вірили не тільки розпачливі оптимісти. Іншого виходу в той непростий період просто не було, вся логіка історичного розвитку країн

континенту підводила до необхідності формування тісних інтеграційних угруповань. Застерегти Європу від погрози нової війни могло тільки об'єднання колишніх супротивників заради загальної великої мети. Першою людиною з високих державних структур, що озвучив думку про європейську інтеграцію, був міністр закордонних справ Франції Робер Шуман. День 9 травня 1950 р., коли пролунала його заява про готовність піти на більше тісні

контакти з іншими європейськими країнами й особливо з недавнім смертельним супротивником Німеччиною, став відправною крапкою в багаторічному процесі досягнення європейської єдності, нині він святкується як День Європи. Симптоматично, що сам Робер Шуман був причетний до євроінтеграції: народившись у місті Мец у Лотарингії, на землі, що у ХХ ст. поперемінно входила то у Францію, то в Німеччину, він мав французьке ім'я й німецьке

прізвище [42]. За планом, запропонованим Шуманом, в 1951 р. у Парижі було створено Європейське об'єднання вугілля й сталі (ЕОУС), що зв'язало вугільні й металургійні галузі шести європейських країн: Франції, Німеччини, Нідерландів, Бельгії, Люксембургу й Італії. В1957 р. у Римі на базі ЕОУС було створено Європейське економічне співтовариство (ЄЕС), куди ввійшли ті ж шість країн. Римський договір став основним документом для подальшого

будівництва єдиної Європи. Перше розширення ЄЕС відбулося в 1973 р., коли до шести первісних країн приєдналися три держави пробританської орієнтації— Великобританія, Ірландія й Данія. Раніше ця трійка бачила в ЄЕС погрозу своєї економічної безпеки й брала участь тільки в роботі більше «розмитого» інтеграційного утворення — Європейської асоціації вільної торгівлі (ЕАСТ). В 1981 р. до складу ЄЕС влилася Греція, яка серйозно

відстала від своїх партнерів із Західної Європи за економічними і соціальними показниками через багаторічне перебування у влади військової диктатури. Через тривалі періоди диктаторських режимів із запізненням увійшли в загальноєвропейський інтеграційний простір країни Піренейського півострова: Іспанія й Португалія приєдналися до ЄЕС тільки в 1986 р. В 1995р. відбулося ще одне розширення Євросоюзу, у нього вступили Швеція,