Подготовка к экзамену по МИ — страница 4

  • Просмотров 2661
  • Скачиваний 5
  • Размер файла 143
    Кб

кількості надлишкової інформації, що обмежує доступ до корисної інформації; в) порушення цілісності інформаційної системи внаслідок приватних, відомчих і регіональних інтересів. Інформаційна криза супроводжується інформаційним голодом, що став характерним для усієї світової спільноти. Інформаційна криза може розглядатися тільки у контексті міжнародних, соціальних і економічних відносин. Серед нормативних документів, за

якими здійснюються міжнародні інформаційні відносини можна визначити документи, які забороняють розповсюдження інформації (вони є обов'язковими до виконання усіма країнами-членами ООН і вони входять до національного законодавства кожної держави). До таких документів належать: Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 110 частина 2 від 3.11.1947 – засудження пропаганди агресивних війн; Міжнародний пакт про громадянські та політичні

права 1966 року, ст.20 – заборона законом пропаганди агресії та насильства; Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1972 року – заборона пропаганди расової вищості; Загальна декларація прав людини (1948 р.), ст.19 (законспектувати частини 1 і 2) Конвенція про авторське право (Україна приєдналася до неї у 1995 році). Але міжнародні документи ООН можуть носити як зобов'язуючий, так і рекомендаційний характер. Якщо

порушується зобов'язуючий документ, то на державу накладаються штрафні санкції, в основному політичні і економічні. У випадку порушення рекомендаційного документу, держава може відчути на собі моральний або політичний тиск інших держав. Тобто рекомендаційні документи створюються для того, щоб держава створила певні положення в національному законодавстві. Теорія інформаційної цивілізації. Загальні положення. Глобальна

роль інформації привела до появи в суспільстві концепції інформаційної цивілізації. У зв'язку з цим 3 тисячоліття називають тисячоліттям становлення інформаційної цивілізації і визначають характеристики інформаційного суспільства. Автори, що розглядали інформаційне суспільство: Збігнев Бжезинський, Махлюен, Понятовський, Тофлер, Масуда, Белл. Вони розглядали ІС як новий рівень в історії людства і основні цілі нової

концепції визначали дуже чітко: 1) створення єдиної комп'ютеризованої нації; 2) глобалізм інформаційного простору; 3) розвиток комунікаційних мереж; 4) вільний потік інформації незважаючи на кордони держав. З точки зору розвитку суспільства, в даній характеристиці існують положення, які зараз здаються неможливими (наприклад створення єдиної комп'ютеризованої нації вважається утопічним). Справа в тому, що створення інформаційної