Інституційно-правові засади консульського захисту трудових мігрантів з України — страница 2

  • Просмотров 357
  • Скачиваний 7
  • Размер файла 40
    Кб

пов’язаних із захистом прав на інтересів наших співвітчизників за кордоном. Разом з тим практика роботи закордонних дипломатичних установ України показує обмежені можливості консульського реагування в багатьох справах, які мають характер трудових спорів. Це пов’язано з тим, що консульські установи не можуть виступати стороною в суді з метою захисту прав та інтересів наших громадян за кордоном, бути посередниками чи

представниками у справах такої категорії. Аналіз роботи Департаменту консульської служби свідчить про застосування в цілому системних та комплексних підходів при вирішенні питань, пов’язаних із захистом наших співвітчизників, які з тих чи інших причин потрапили в скрутне становище, перебуваючи за кордоном. Згідно з Консульським статутом України, консул вживає заходів, щоб громадяни України дійсно користувалися тими

правами, які належать їм за законами держави перебування i міжнародними договорами. Під час перебування за кордоном кожний громадянин України зобов’язаний неухильно дотримуватися законодавства країни перебування. Консул може поінформувати про особливості законодавства країни перебування, надати консультативну допомогу з питань зносин з офіційними установами консульського округу. Запропоновано внести зміни до

Консульського статуту України щодо функцій консула, зокрема додати ст. 261 в якій прописати обов’язки консула у сфері інформування громадян України, які за своїм формальним статусом є трудовими мігрантами, щодо особливостей законодавчого регулювання праці в державі перебування, незалежно від того, чи знаходиться така особа на консульському обліку чи ні. Якщо з громадянином України трапився інцидент, йому необхідно терміново

поінформувати консульську установу України в державі перебування. Як уже зазначалося вище, правовий статус українських громадян за кордоном, як і громадян (підданих) будь-якої іншої держави, визначається перш за все правопорядком тієї держави, під юрисдикцією якої вони знаходяться [7, с. 87–91]. Звісно, впливають на їхній правовий статус [9, с. 12] і міжнародні зобов’язання держави перебування, особливо якщо такі зобов’язання мають

двосторонній характер за участю української держави [7, с. 2–3]. Так умови та правила працевлаштування іноземців в Австрії регулюються Законом Республіки Австрія „Про працевлаштування іноземців“ [3], згідно з яким громадянин іншої держави має право на роботу на території Австрії виключно за наявності певного типу дозволу на працевлаштування. Відповідні дозволи надаються на основі щорічних трудових квот, які погоджуються на