Інституційно-правові засади консульського захисту трудових мігрантів з України — страница 10

  • Просмотров 358
  • Скачиваний 7
  • Размер файла 40
    Кб

отримати дозвіл на певний вид самостійної трудової діяльності [3, с. 77–88]. У бiльшостi випадкiв іноземним працівникам необхідно довести імміграційним службам США, що пiсля закiнчення визначеного строку перебування вони мають намiр виїхати зі Сполучених Штатів [10]. Прийом на роботу іноземного працівника є можливим лише за умови отримання на це дозволу Мiнiстерства праці США, до якого мають обов’язково додаватися відповідні

гарантії американського роботодавця. У свою чергу компанія-роботодавець, за клопотанням якої видається робоча віза, має сплатити за кожного іноземного працівника визначену законодавством суму. Для офіційного працевлаштування в США іноземцю потрібна робоча віза. Для її отримання бiльшiсть іноземних громадян проходять до в’їзду в США подвійну перевірку. Перед видачею візи на в’їзд у Сполучені Штати консульський спiвробiтник

американського посольства вирішує, чи вiдповiдає мета в’їзду та сам заявник усім критеріям допуску в країну. Згодом, у пунктах пропуску на кордоні США усі іноземні шукачі роботи перевіряються на предмет їхньої кваліфікації, визначення тривалості перебування/роботи в США та статусу візи. Iноземнi трудові мігранти, яких спонсорують американські роботодавці, повинні мати попередньо схвалене Бюро з питань громадянства та

імміграції США клопотання про видачу робочої візи із зазначенням строку можливого перебування в країні. Крім того, якщо іноземець знаходиться в країнi більше встановленого строку i його затримано за нелегальне працевлаштування, він підлягає примусовій депортації без права в’їзду до США протягом наступних трьох рокiв. У разі повторного порушення імміграційного законодавства, якщо іноземець працював нелегально протягом року

та більше, йому забороняється в’їзд до США строком на десять років. Слід зазначити, що в 2000 р. Конгрес США ухвалив нову редакцію закону „Американська конкурентоспроможність у XXI столітті“ (скорочено „закон Н-1В“). Цим законом запроваджено низку змін до процедури видачі робочих віз. Найважливішим нововведенням стало збільшення щорічної квоти робочих віз до 195 тис. на 2003 р. та відповідно подальші фінансові роки. Головною

причиною згаданого нововведення стала невідповідність попередньої трирічної квоти на в’їзд іноземної робочої сили потребі американського ринку праці, на якому в 2001 р. відчувалася значна нестача кваліфікованої робочої сили. Після подій 11 вересня 2001 р. Конгрес Сполучених Штатів вніс зміни до імміграційного законодавства країни з метою посилення контролю та часткового обмеження процесу трудової міграції. Зокрема, на підставі