Навчання побудови тексту

Зміст Вступ Розділ І. Теоретичні основи роботи над текстом 1.1 Текст як лінгвістична одиниця 1.2 Стан досліджуваної проблеми в шкільній програмі, методичній та навчальній літературі 1.3 Психолого-педагогічні передумови формування у молодших школярів уміння будувати текст Розділ ІІ. Експериментальна методика навчання другокласників умінню складати текст 2.1 Вивчення знань про текст, умінь будувати його на початку навчання в 2

класі 2.2 Спеціальні вправи на засвоєння поняття "текст" і його характерних ознак 2.3 Робота над текстом у зв’язку з вивченням лексико-граматичного матеріалу 2.4 Опрацювання тексту на уроках розвитку зв’язного мовлення 2.5 Ефективність дослідницького навчання другокласників умінню складати текст Додатки Додаток 1 Додаток 2 Додаток 3 Вступ Необхідною умовою формування соціально активної і духовно багатої особистості є

озброєння її вміннями та навичками вільно володіти мовою. Тому одне з найголовніших завдань школи, зокрема, її початкової ланки, - навчити школярів змістовно, граматично правильно і стилістично вправно висловлювати думки в усній і писемній формах. Добре розвинуте мовлення є одним із найголовніших засобів активної діяльності людини у сучасному суспільстві, а для школяра - засобом успішного навчання в школі. Мовлення - спосіб

пізнання дійсності. З одного боку, багатство мовлення в більшій степені залежить від збагачення дитини новими уявленнями і поняттями; з іншого - добре володіння мовою, мовленням сприяє пізнанню складних зв’язків у природі і житті суспільства. Діти з добре розвиненим мовленням завжди успішніше вчаться з різних предметів. Розвиток мовлення є провідним завданням під час навчання молодших школярів рідної мови. Уміння

порівнювати, класифікувати, систематизувати, узагальнювати мовні явища формуються через застосування знань з мови у різних видах мовленнєвої діяльності. Логічно чітке, образне усне та писемне мовлення особистості є показником її загального розвитку. Практично оволодіти мовою можна лише при постійній увазі до тексту, способів зв’язку між його елементами. Ідея практичної спрямованості викладання рідної мови постійно