Мовний дискурс — страница 8

  • Просмотров 6906
  • Скачиваний 160
  • Размер файла 133
    Кб

можна уявити у вигляді фрейма.[46,26,57]. У мовленнєвому аспекті текста виявлення взаємовідносин текстових підсистем припускає, з одного боку, можливість участі окремих елементів дискурса не лише текстономічних і трансфрастичних категорій текста, але й текстемних і глобальних текстових категорій, проходячи повз проміжний рівень, а з іншого боку – можливість виходу глобальних категорій тексту в структуру тексту, минаючи етапи

його послідовного розгортання в комуніканті чи / і в дискурсі.[12,53]. Перехід до семантичної просторовості комуніканта, а від неї (або частково минаючи її) – до семантичної просторовості макрознака, вписується у загальні тенденції скачковидних змін в організації системних об’єктів, що передбачають “зняття” попереднього рівня, виникнення і прирощення нової якості – тенденції, що описуються Т. ван Дайком і В. Кінчем за допомогою

поняття “каскада”, на відміну від поняття суворої ієрархії.[55,25]. Доповнюючи наведені вище особливості слід підкреслити, що специфіка кожної з них детермінує характерний тип сприйняття текста: через макрознак – розпізнавання, ідентифікація текста, в ході якої наші мовні очікування пристосовуються до особливостей того типу текста, який сприймається саме у даний момент; через комунікант – розуміння, інтеграція текста; через

дискурс – його декодування, розшифровка.[12,54]. Аналізуючи вищесказане, слід зазначити, що дискурс – це лише один із рівнів тексту, складної ієрархічної системи, його невід’ємна підсистема, що взаємодіючи з двома іншими підсистемами (макрознак і комунікант), надають тексту цілісності. Розгляд цих двох підсистем ми не вважаємо за доцільне, оскільки це не є нашим завданням. Але потрібно визнати незалежність кожного рівня і його

здатність функціонувати лише у тісному зв’язку з іншими. Характерні риси офіційного та неофіційного дискурсу. Розгляд дискурсу був би неповним без виділення його видів.Традиційно дискурс поділяють на офіційний та неофіційний. Кожен окремий вид має певні характеристики та особливості, притаманні лише йому. Мова офіційного дискурсу – це мова офіційних та наукових текстів і документів. Офіційний стиль є неоднорідним у своїх

маніфестаціях. Способи експресії варіюються в ному в залежності від сфери ділового та наукового спілкування. Мова точних наук не допускає елементів емоційності, в той час як мова таких гуманітарних наук як історія, літературознавство допускає їх у масштабах, близьких художнім творам письменників-реалістів. Стильовою домінантою викладу в точних науках є точність, стислість, об’єктивність в рамках літературної норми з