Мовний дискурс — страница 7

  • Просмотров 5800
  • Скачиваний 158
  • Размер файла 133
    Кб

спостерігаються дві різновидності категорій тексту: трансфрастичні, що будуються на взаємозв’язках між висловлюваннями і виявляються як щеплення, кореференція, подільність, фокус уваги, тема-рематична (комунікативна) прогресія, топікальність [31,17], і текстономічні, виявлення яких детерміноване збільшенням граматики, її виходом за межі висловлювання в текст.До останніх можна віднести темпоральність,

означеність/неозначеність, модальність, суб’єктивність/суб’єктність, предикативність, фінітність та ряд інших категорій тексту, що відбивають взаємодію семантично чи функціонально-семантично рівнозначних елементів дискурса.[12,52]. В структурі текста, як в мовленнєвому аспекті дискурса, обидві різновидності текстових категорій виявляються як номінаційні, ізотропні або, за іншою термінологією, тематичні ланцюги чи сітки

елементів.[47,315], які,володіючи специфічною структурою, так би мовити, накладаються на дискурс і об’єднують його в тому чи іншому ракурсі. Вказані ланцюжки та сітки формуються відповідно до особливостей граматичної будови конкретної мови, специфікою мовленнєвої побудови певного типу текста, його семантикою. Враховуючи особливості категорій тексту, змістове ядро останнього може бути описане як багатовимірний семантичний

простір, в якому спостерігається прояв категорій тексту трьох його основних підсистем. Відносини між макрознаком, комунікантом і дискурсом ієрархічні, але не зводяться до суворої ієрархії і можуть бути визначені як конгруенти, що означає співрозмірність порівнюваних об’єктів, співпадання їх меж при зміщенні, але передбачає їх різне “розміщення” у просторі текста.[8,623]. У семантичному плані, відносини між макрознаком і

дискурсом у ракурсі текстових категорій можуть бути охарактеризовані як відносини включення чи розгортання, повного чи часткового, що передбачає дві форми своєї реалізації. Одна з них, в свою чергу, передбачає послідовну інтеграцію підсистем з більш високим ступенем узагальненості текстових підсистем з більш низьким ступенем узагальненості і зворотній процес їх послідовного розгортання. Наприклад, концептуальність

тематичність топікальність референційність ситуативність локативність темпоральність Відносини такого роду відбиваються також у характері моделювання семантичної просторовості текстових підсистем і тексту вцілому, оскільки фрейми, як основу семантичного уявлення можна розглядати як згорнуті семантичні сітки, що складаються з деяких вершин і відносин, а семантичну сітку, як форму семантичної репрезентації дискурсу,