Жанр послання у творчостi Т.Г. Шевченка

  • Просмотров 4411
  • Скачиваний 26
  • Размер файла 62
    Кб

Міністерство освіти і науки України Одеський національний університет ім. І.І. мечникова Філологічний факультет денна форма навчання кафедра української літератури ДИПЛОМНА РОБОТА ЖАНР ПОСЛАННЯ У ТВОРЧОСТІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Жанр послання у теоретичних вимірах Розділ 2. Поетика жанру послання у творах Т. Шевченка 2.1. Поема-послання “І мертвим, і живим...” у контексті жанру 2.2. Поезія “Заповіт” як унікальна

жанрова форма 2.3. Модифікація жанру послання у віршах “Козачковському” Висновки Список використаної літератури ВСТУП Геніальна творчість і життєвий шлях Тараса Шевченка, що еволюціонував від раба-кріпака до академіка гравюри імператорської академії мистецтв, врешті набагато більше – до речника етнонаціонального буття та консолідатора українського етносу, зробили його символом українства і одним з найпотужніших чинників

у формуванні українських державницьких інтересів. Безпрецедентний випадок: він – єдиний поет-художник в усій світовій культурі, який врятував націю від винародовлення в умовах колонізації, зазначав академік НАНУ М.Г. Жулинський на засіданні Президії НАН України 4 лютого 2004 року, на якому слухалося питання “Творча спадщина Тараса Григоровича Шевченка та перспективи шевченкознавчих досліджень: до 190-річчя від дня народження

Т.Г. Шевченка”[10, 61]. Сьогоднішня Україна, без перебільшення, постала на шевченківському моноліті духу, думки і слова. Шевченкові належить виняткова роль у формуванні української національної ідеології; надавши українській мові статусу мови літературної, він тим самим заклав основу модерної української літератури, а в широкому значенні – базу під українську національну ідентичність. Як історіософ він викристалізував

неординарний вектор і стиль нашої історії, надав їй сакрального відтінку, різко відкинувши конформістські моделі малоросійства чи полонізації. Як філософ-утопіст він закликав до життя в братолюбії на засадах християнства, в гармонії зі всесвітом. Як гуманіст обіймав серцем усі народи. Відомо, що в українській інтелектуальній історії переломне значення мала вперше сформульована Шевченком ідея нації як духовного континууму