Флот Київської Русі — страница 4

  • Просмотров 484
  • Скачиваний 18
  • Размер файла 24
    Кб

митець Н.К. Реріх:"... Довгими рядами ідуть лодії: яскраві розмальовки горять на сонці. Хвацько завернулись носові борти, закінчившись високим струнким носом - драконом. Смуги червоні, зелені, жовті і сині наведені вздовж лодії. У дракона паща червона, горло синє, грива і пір'я зелені. На килевій колоді порожнього місця не видно - все різне: хрестики, крапки, гуртки переплітаються в надзвичайно складний візерунок... Біля носу і

корми, на лодії щити навішані, горять під сонцем. Паруси своєю різнокольоровістю наводять страх на ворогів, угорі біля кайми нашиті червоні кола і саме вітрило рідко однокольорове - частіше воно смугасте, смуги на ньому або вздовж, або впоперек, як прийдеться..."11.У ті часи тактика морських боїв була надзвичайно проста. Перед боєм флоти шикувались у лінії і рухались назустріч один одному, щоб протаранити корабель ворога і

пустити його на дно або зійтися з супротивником бортами, взяти його на абордаж і вирішити результат бою в рукопашних сутичках на палубах.Про тактику флоту Київської Русі можна зробити висновки з опису морського бою 1043р., докладно зробленого візантійським хроністом ХІ ст. Михайлом Пселлом. Військові історики вважають його типовим прикладом руського бою на морі. В 1043р., - пише Пселл, - відбувся похід Володимира, сина київського

князя Ярослава Мудрого, на Царград. Руси, вирішивши напасти на Царград з моря, нарубали лісу, збудували з нього малі і більші лодії і, потайки прокравшись повз візантійські кораблі, що повинні були замкнути шлях у Босфор, підійшли до Царграду.Візантійці не очікували нападу. Руси готувалися до походу потайки і організували його в короткий час. Звістка про те, що з'явилася флотилія слов'ян, за яскравим висловлюванням Пселла, як

"густа хмара, яка піднялася з моря, і наповнила столицю темрявою"12. Але Володимир Ярославович, перш ніж розпочати військові дії, вступив у переговори з візантійським імператором, пропонуючи йому укласти мир на певних умовах. Переговори закінчилися невдачею: імператор не прийняв запропонованих умов і почав готуватися до бою.Імператор, - розповідає Пселл, - з настанням ранку вишикував свої кораблі в бойовий порядок. Руси,

вийшовши у відкрите море, поставили свої кораблі по одному в ряд, і цим ланцюгом перехопили море. Подібна бойова побудова вже і раніше застосовувалася князями.Вона являла собою лінію бойових кораблів. Довгий ланцюг лодій, увінчаних червоними щитами, наводив на греків жах. "Не було людини, - зізнається Пселл, - яка, бачачи цю грізну лінію кораблів, що перехопили море не збентежилась би сильно душею"13. Пселл не повідомляє, як