Експертна профілактика в окремих видах досліджень

ЕКСПЕРТНА ПРОФІЛАКТИКА В ОКРЕМИХ ВИДАХ ДОСЛІДЖЕНЬ Зміст 1. Експертна профілактика у судово-трасологічних дослідженнях 2. Експертна профілактика у техніко-криміналістичних дослідженнях документів 3. Експертна профілактика у судово-автотехнічних дослідженнях 4. Експертна профілактика у судових пожежно-технічних дослідженнях Список використаних джерел 1. Експертна профілактика у судово-трасологічних дослідженнях

Засадничими роботами в області трасологічної експертизи продовжують залишатися фундаментальні дослідження Б.І. Шевченко і Г.Л. Грановського. Їх роботи сприяли створенню теоретичного обгрунтування і практично прийнятної класифікації слідів, які вивчаються трасологічною експертизою по механізму дії при обстеженні, мірі вираженості сліду, способу передачі слідом інформації, виду слідоутворення. Трасологія (від фр. (гасе —

слід і грецьк. iоsоs — учення) — розділ криміналістики, який вивчає теоретичні основи слідоутворення, закономірності виникнення слідів, що відображають механізм вчинення злочину, а також розробляє рекомендації щодо застосування методів і засобів вивчення слідів, їх вилучення та дослідження з метою визначення обставин, суттєвих для розкриття, розслідування та попередження злочинів [54,c.155]. У криміналістиці в широкому значенні

поняття "слід" розуміють як будь-яке відображення, зміну, зникнення, появу будь-чого на місці події; у вузькому розумінні — як відображення зовнішньої будови одного об'єкта на другому внаслідок їх взаємодії. Тому вчення про сліди в широкому значенні слова називають слідознавством, а у вузькому — власне трасологією. Теоретичною основою трасології є філософські концепції матеріалістичної діалектики [55,c.7]: • у світі немає

двох однакових речей, тобто кожний об'єкт матеріального світу індивідуальний; • слід-відображення не може існувати без явища, речі, предмета, який він відображає, тобто якщо є слід, то є й об'єкт, що його залишив; • під час дії твердих тіл слід-відображення є конформним до об'єкта, з яким контактує тіло. Індивідуальність матеріальних об'єктів і конформність слідів-відображень дають змогу ототожнювати об'єкт за його слідом (пальця,