Демонология украинского народа — страница 6

  • Просмотров 4393
  • Скачиваний 500
  • Размер файла 198
    Кб

людиною похмурою, а якщо стає вовком, то тільки давить, але не їсть овець. В доробку В.М.Гнатюка[1] вказано, що вовкулаки бувають двоякі: вроджені – і тоді вони періодично переміняються у вовків, як прийде на це пора, і бігають з ними,- і зачаровані ; в останньому випадку бігають вони вовками, доки хтось не здогадається, що вони несправжні, та не відчарує. За його даними, якщо вагітна жінка побачить вовка або з¢їсть м¢ясо звірини,

яку роздер вовк, то породить вовкулака. Цікаво, що за народними повір¢ями [2] Гнатюк В.М. “Знадоби до української демонології”, Львів, 1903р., ст.212 На голові у кожної русалки – вінок з осоки, і тільки в старшої, царівни, вінок з водяних лілей. Вийшовши з води, русалки сідають на березі, розчісують своє довге волосся, або беруться за руки і водять дивовижні хороводи. Іноді русалки вилазять на дерева й гойдаються на гіллі, як на

гойдалці, співаючи пісень. Русалчині пісні небезпечні : хто почує їх, той, як зачарований, підійде близько до русалок, а вони тоді заманять його до себе, візьмуть в своє коло, будуть бавитися з ним, а потім залоскочуть і затягнуть у річку, на дно.[3] Русалки можуть перетворюватись на вивірок, щурів або жаб, що сідають на кладочках, де жінки перуть білизну. Вони поділяються на дві групи: русалки з іменем та без імені. Тих дітей, яким мати

сама дає ім¢я (хоч живому, хоч неживому), називають іменними, а тих, яким мати не дасть імені, - безіменними. Русалки з іменем подібні до маленьких дівчаток, без імені– також дівчата, але страшні , безволосі.. В переддень Купала розкладають іменні русалки вогонь коло ріки і скачуть через нього, а безіменні вибігають з води, хапають попіл з іскрами, посипають голову, щоб росло волосся, і знов скачуть у воду. В Україні довго

зберігався звичай серед жінок – в русалчин тиждень розвішувати по деревах полотно, що його ніби русалки брали собі на сорочки. В одній з русалчиних пісень співається, що русалки просять у жінок намітки, а в дівчат – сорочки : Сиділа русалонька на білій березі, Просила русалка у жінок намітки: «Жінки-сестрички, дайте намітки: Хоч не тоненької, аби біленької ». Сиділа русалка на білій березі, Просила русалка у дівчат сорочки:

«Дівчата-сестрички, дайте сорочки, Хоч не біленької, аби тоненької ».