Агресивність підлітків — страница 3

  • Просмотров 8754
  • Скачиваний 70
  • Размер файла 63
    Кб

рівня агресивності була використана методика А. Басса – А. Дарки. Вона складається з 75 питань. Після обробки дозволяє оцінити рівень різних форм агресивної поведінки: фізична агресія, непряма агресія схильність до роздратування, негативізм, образа, підозрілість, вербальна агресія, відчуття провини. Та рівень загальної агресивності. Розділ 1. Теоретичне дослідження 1.1 Загальне поняття агресивності Для того щоб вивчати агресію,

потрібно по-перше підняти питання про саме визначення агресії. У літературі різними авторами запропонована безліч визначень агресії: Під агресією розуміється сильна активність, прагнення до самоствердження.(Bender L.) Під агресією розуміються акти ворожості, атаки, руйнування, тобто дії, які шкодять іншій особі або об'єкту. Людська агресивність є поведінкова реакція, що характеризується проявом сили в спробі завдати шкоди або

збиток особистості або суспільству. (Delgado H.) Агресія - реакція, у результаті якої інший організм одержує болючі стимули.(Buss A.) Агресія - фізична дія або погроза такої дії з боку однієї особини, які зменшують волю або генетичну пристосованість іншої особини. (Uilson) Агресія - злісне, неприємне, що заподіює біль навколишнім, поводження. Існує три основних підходи в поясненні природи агресивності. Перший поєднує теорії в яких

агресивність трактується як природжена інстинктивна властивість людини (сюди входять різноманітні теорії психологічного толку, починаючи з ортодоксального фрейдистського психоаналізу, а також близькі до них теорії (етіологічні). У рамках другого підходу (почасти пересічного з першим) агресія описується як поведінкова реакція на фрустрацію. Третій складають концепції, які розглядають агресивність як характеристику

поведінки, що формується в наслідок навчання (біхевіористичні теорії). [3] Агресія може бути спричинена різними факторами і мати різноманітні прояви. Агресивна поведінка в підлітковому віці може бути спровокована багатьма факторами: Індивідуальний фактор, що діє на рівні психобіологічних передумов асоціальної поведінки, які утрудняють соціальну адаптацію індивіда; Психолого-педагогічний фактор, що проявляється в дефектах

шкільного й сімейного виховання; Соціально-психологічний фактор, що розкриває несприятливі особливості взаємодії неповнолітнього зі своїм найближчим оточенням у родині, на вулиці, у навчально-виховному колективі; Особистісний фактор, що, насамперед, проявляється у активно-виборчому відношенні індивіда до обраного середовища спілкування, до норм і цінностей свого оточення, до педагогічних впливів родини, школи,