Адаптація систем управління промисловими підприємствами в умовах трансформаційної економіки — страница 10

  • Просмотров 5890
  • Скачиваний 37
  • Размер файла 44
    Кб

методичні підходи при її конкретній розробці: 1. Необхідність проведення управлінської діагностики. 2. Здійснення процесу вибору економічної стратегії. 3. Спрямованість економічної стратегії на забезпечення конкурентних переваг на ринковому просторі. У стратегічних перетвореннях особливий акцент зроблено на зв'язках з партнерами і організаційному налагодженні виробництва. Ефективна взаємодія виробників із споживачами і

постачальниками в системі стратегічного управління виступає самостійним детермінантом. Запропоновано методологію даної взаємодії, яка будується в напрямах, які визначають: I) підходи і пріоритети; II) характерні методи і обмеження: III) обґрунтовані оцінки і корективи. Як альтернативу існуючій цеховій формі організації виробництва запропоновано ефективнішу в умовах ринкового реформування і невизначеності економічного

становища організацію за процесами і за платформами. Організація “за процесами” доцільна для серійно освоєного виробництва. Представлена в роботі модель інжинірингу процесу дозволяє сформулювати його основні принципи. Найважливішим із них є представлення процесу як послідовності економічних (комерційних), а не технологічних подій, які починаються і закінчуються за межами одного підприємства при дотриманні повного

комерційного розрахунку. Постачальники і споживачі виступають не конкурентами, а партнерами в справі досягнення загальної мети. Однією з вимог до управління за процесами є гнучкість. У зв'язку з цим виділяється спеціальний критерій організації процесу - ступінь гнучкості процесу, який може складатися з гнучкості першого роду, гнучкості другого роду й інтегральної гнучкості, які розраховуються за кількістю різних

функціональних станів процесу (n) і часу переходу з одного функціонального стану процесу в інший (tі). Із зростанням n гнучкість процесу збільшується, а із зростанням t - вона зменшується. Інтегральний покажчик гнучкості процесу можна визначити таким чином: де Тnл - справжній фонд часу функціонування процесу. Управління за платформами засновано на одному трудовому колективі, сформованому під мету - створення й освоєння нового

виробу (рис.2.). Метою цієї моделі є скорочення термінів створення і освоєння інноваційних товарів. Платформа працює в режимі господарського або комерційного розрахунку, укладає від свого імені договори з постачальниками і контрагентами. Для платформи обов'язковим є здійснення трьох базових, заданих “зверху” функцій - оптимізація за витратами, якістю, прибутком. Реалізація решти функцій залишається на розсуд менеджменту