1. Початк граматичнох традицiх 2. Теоретичне пiдгрунтя кодифiкаторнох галицьких мовознавцiв 3. Специфiка наукового пiзнання лiтературнох мови — страница 3

  • Просмотров 6649
  • Скачиваний 330
  • Размер файла 13
    Кб

Перемишлі— першим у Галичині починає виголошувати проповіді українською мовою, яку вже вважає самостійною і окремою від інших слов’янських мов. Цей дослідник працює над укладенням тлумачного словника української мови, укладає буквар, збирає матеріали до української історії[6]. П.Пасловський (1792-1846)– парох церкви св.Варвари у Відні теж виголошує проповіді українською мовою, укладає навіть з них збірник. Пише рукописну

граматику української мови.[7] На думку М.Возняка, саме вона служить основою для першої друкованої української граматики в Галичині– граматики Й. Левицького. І. Ольшовський (1784-1804)—парох при церкві св.Варвари в одному з листі до Віденськоїконсисторії у 1812р уже підкреслює відмінність живої української мови від мови літературної.[8] І.Снігурський (1784-1847) як парох при церкві св.Варвари у Відні з 1812р виголошує проповідь українською

мовою (до нього це робили І.Стрілецький і І. Ольшовський). Прогресивний діяч свого часу, який ширить ідеї щодо окремішності української мови від інших, її самостійність. Дбає про розвиток української свідомості в представників духовенства Підтримує прогресивні починання серед молодшого духовенства– І.Могильницького, І.Лаврівського, Й.Лозинського, Й.Левицького. Залешились твори в рукописному варанті, серед них і проповіді

українською мовою.[9] Яскравим свідченням года них дослідників до літературної форми є рукописні граматики. Наприклад, П.Паславський залишив „Скорочену руську граматику і збірник проповідей”, які, нажаль, згоріли.[10] І.Лаврінський почав працювати над своєю граматикою у 1815р; У листі до О.Востокова В 1822 він уже згадує, що праця наближається до завершення, однак і на період 1832р все ще бракувало останньої частини–синтаксису (цікаво,

що перша друкована граматика в Галичні Й.Левицького „Grammatik der ruthenischer oder klein-russischen sprache in Calizien” (Перемишль, 1834 ) присвячена саме І.Лаврінському). Працював над своєю граматикою і І.Могильницький (1777-1831). Відомо, що митрополит М.Левицький просить дозволу на друк цієї праці в губернатора гр. Тааффевже 18 вересня 1823р. Після клопотань з’являється повідомлення від 10 лютого 1824р, що „друкови рукописи не стоїть нічого на перешкоді .2 Як бачимо

завдяки діяльності греко-католицьких священників у галичині починається відлін власної граматичної традиції, яка стає базою у формуванні знання про українську літературну мову. Тому вважаємо, що початок наукового пізнання літературної форми має свої особливості. По-перше, воно відштовхується від знання церковнослов’янської мови, чого не трапилось у граматичній традиції східної України. Перша граматика української мови